Історія створення прокуратури на Вінниччині

 

На території сучасної Вінницької області органи прокуратури з'явилися після того, як Брацлавщину було приєднано до Росії по другому поділі Польщі (1793 р).

Посади Брацлавського губернського прокурора та підзвітних йому повітових стряпчих ввели у лютому 1796 року разом із відкриттям Брацлавського намісництва.

До Брацлавського намісництва з центром у Вінниці входило 13 повітів: Брацлавський, Вінницький, Літинський, Хмільницький, Сквирський, Гайсинський, Тульчинський, Ямпільський, Могилівський, Махнівський, Липовецький, П'ятигірський і Бершадський. У кожному був повітовий стряпчий, тобто помічник прокурора.

Першим губернським прокурором на теренах Вінниччини був надвірний радник Олександр Литвинов, губернські стряпчі: з кримінальних справ - Іван Бутович, із казенних справ - Платон Хвицький.

Новостворені органи прокуратури діяли згідно з загальноросійським законодавством.

У 1797 році, після того, як Павло І провів судово-адміністративну реформу на Правобережній Україні, Брацлавське намісництво  ліквідовано, більша частина його повітів відійшла до Подільської губернії, менша - до Київської губернії.

Губернський прокурор тепер перебував у місті Кам'янець-Подільському, а не у Вінниці. На місцях у повітах залишилися стряпчі. Вони мали наглядати за тим, щоб у судах кримінальні справи розглядались своєчасно, не вимагали зайвих довідок, щоб інформацію судам давали вичерпну.

У цивільних справах стряпчі зобов'язані були наглядати за тим, щоб суди вимагали документи та інші довідки тільки у передбачених законом випадках. Стряпчі мали також наглядати за своєчасним виконанням органами місцевої влади судових рішень і доповідати своєму керівництву про факти бездіяльності чи недбайливості з цих питань.

Листом відомства Подільського губернатора за червень 1860 року повітовим стряпчим повідомлялося, що майже у всіх міських думах, магістратах, ратушах і сирітських судах допускається надзвичайна тяганина у вирішенні справ, великі безпорядки і, навіть, зловживання, особливо у міському господарстві. У зв'язку з цим губернатор доручав "обратить особое внимание на все постановления и распоряжения означенных городских учреждений, находящихся в надзираемом Вам уезде... где нужно давать им письменные предложения и в случае безуспешности Ваших настояний доводить до моего сведения".

Листом відомства Подільського губернатора за 1 червня 1868 року всі органи поліції з метою здійснення прокурорського нагляду за розслідуванням кримінальних справ, по яких заарештовані перебувають не в тюрмі, а в інших місцях позбавлення волі, зобов'язані були повідомляти місцевому повітовому стряпчому про дату арешту звинуваченого, підстави арешту та в кого зберігається кримінальна справа.

Постановою Подільської Палати кримінального суду від 28 березня 1869 року на підставі пропозиції губернського прокурора визнано за необхідне, щоб повітові стряпчі, окрім нагляду за порядком діловодства в повітових судах, наглядали й за тим, як повітові суди надсилали в Палату кримінального суду матеріали, основані на законі. Стряпчих зобов'язували один раз на два місяці перевіряти правильність ведення судовими слідчими книг обліку руху кримінальних справ, записів у них, зберігання речових доказів тощо.

У 1880 році утворено Кам'янець-Подільський окружний суд і при ньому введено посаду прокурора окружного суду. Судова округа включала територію всієї Подільської губернії. Окружний суд підпорядковувався Одеській судовій палаті, а окружний прокурор - прокуророві Одеської судової палати.

У підлеглості Кам'янець-Подільського окружного прокурора були товариші прокурора, які працювали в повітових містах.

У зв'язку з тим, що судова округа була дуже велика, що утруднювало діяльність судових і прокурорських органів, законом Державної Ради 11 квітня 1909 року створено Вінницький окружний суд, який підпорядковувався Одеській судовій палаті. Одночасно з цим введено посаду прокурора Вінницького окружного суду, котрий підпорядковувався прокуророві судової палати.

Прокурором Вінницького окружного суду призначено Ф.Мартиновського.

24 вересня 1909 року прокурор Одеської судової палати затвердив розподіл обов'язків між товаришами прокурора Вінницького окружного суду. Утворено 13 прокурорських дільниць у 7 повітах: Вінницький, Літинський, Брацлавський, Летичівський, Гайсинський, Ольгопільський і Балтський.

За дільницями  закріплений товариш прокурора, він здійснював нагляд за слідством, яке проводили судові слідчі, дізнанням органів поліції, місцями позбавлення волі. За товаришами прокурора закріплювалися також повітові з'їзди шести мирових судів та 32 слідчі дільниці Вінницького окружного суду.

12 листопада 1909 року прокурор Одеської судової палати Поллан зобов'язав прокурора Вінницького окружного суду вжити заходів прокурорського нагляду за розслідуванням судовими слідчими кримінальних справ, особливо тих, які розслідуються більше року. У 1914 році окружний прокурор зобов'язував товаришів прокурора вплинути на судових слідчих, щоб ті придбали фотоапарати та застосовували фотографування при проведенні слідчих дій.

Оскільки серед населення було розповсюджене пияцтво, у тому ж таки 1914 році прокурорам наказано вжити заходів для швидкого розслідування і розгляду в судах справ про незаконну торгівлю спиртними напоями і відкриття таємних винокурень.

Починаючи з 1908 по 1917 рік, звертає на себе увагу те, що все більше кримінальних справ порушувалося за діяння, які спрямовані проти царизму.

Інститут прокурорів окружних судів був ліквідований за постановою РНК України 19 лютого 1919 року.

Створення і діяльність прокуратури після 1917 року відбувалися за складної суспільно-політичної обстановки тих часів.

1 березня 1918 року Народне міністерство справ судових Української Народної Республіки надіслало листа головам окружних судів, з'їздів мирових суддів, прокурорам окружних судів про необхідність вжиття всіх заходів щодо нормальної роботи судових органів, якнайшвидшого проведення слідства і розгляду справ, точного виконання судових рішень.

5 липня 1918 року працівники органів прокуратури дали присягу на вірність Українській Державі, як це пропонувалося листом Міністра судових справ М.Чубинського за 25 червня 1918 року.

Лист Міністерства судових справ за 24 червня 1918 року, адресований прокураторам судових палат і старшому прокураторові Київського апеляційного суду, про розповсюдження злочинності, особливо тяжких злочинів, нападів на військові частини, вбивства, розбої, пограбування, зобов'язував працівників прокуратури виїжджати на місце події при вчиненні тяжких злочинів, керувати "чинами варти" при провадженні розшуку, здійснювати "постійний і дійсний догляд за слідством".

Привертають увагу події, які відбулися в травні 1918 року в ряді сіл Межирівської волості (нині це Жмеринський район). Із приходом до влади Гетьманату в Северинівці та інших селах цієї волості відбулися збори місцевих жителів, які не визнавали цю владу. 12 найбільш активних учасників заарештовано, про що повідомлено товариша прокурора. Оскільки зібрані матеріали не давали підстави для притягнення їх до судової відповідальності, Подільський староста 5 серпня 1918 року постановив виселити цих осіб за межі України.

Подільська губернська прокуратура утворена постановою ВУЦВК за 28 червня 1922 року. Першим Подільським губернським прокурором став Яковлєв, який у звіті на ім'я прокурора УРСР 10 листопада 1922 року відзначав, що фактично він один здійснював прокурорський нагляд, як правило, у кримінальних справах, на які надходили скарги громадян. Не було змоги здійснювати нагляд за слідчим апаратом, діяльністю адміністративних і господарських органів. Відділи створені тільки у жовтні, а в повітах прокуратури ще не створені. Відчувалось дуже важке матеріальне становище працівників прокуратури.

На нараді в Подільській губернській прокуратурі, яка відбулася 22-23 лютого 1923 року за участю партійних і радянських працівників, помічник губернського прокурора по Тульчинському округу Бабій відзначив, що створення прокуратури викликало великий інтерес з боку робітників і селян. Проведено роботу по боротьбі з ухиленням від сплати податків, з перевищенням влади і адміністративним свавіллям посадових осіб на селі.

28 березня 1923 року затверджено розподіл обов'язків між працівниками прокуратури Поділля. В апараті губернського прокурора працювало 6 оперативних працівників і по одному в 6 прокурорських дільницях, які охоплювали 6 округів: Вінницький, Кам'янецький, Проскурівський, Могилівський, Гайсинський і Тульчинський. Тобто прокурорським наглядом охоплювалася територія сучасних Вінницької і Хмельницької областей.

Згідно цих обов'язків працівники прокуратури здійснювали нагляд за діяльністю адміністративних і господарських губернських органів, за провадженням дізнання органами ДПУ, слідством, брали участь у судових і розпорядчих засіданнях судів, розглядали скарги громадян. Працівники апарату контролювали діяльність помічників губернського прокурора на місцях.

У рапорті Подільського губернського прокурора 14 квітня 1923 року на ім'я прокурора Республіки відзначається, що встановилися нормальні стосунки з радянськими, профспілковими і партійними органами, є підтримка з боку робітників і селян. В кожному окрузі є представник прокурорського нагляду. Приділялася увага боротьбі з бандитизмом, із посадовими злочинами, злочинами проти особи, здійснювався нагляд за місцями позбавлення волі. Звертається увага на недопустимо низьку оплату праці, "лица прокурорского надзора семейные и вообще сотрудники прокуратуры ведут жизнь впроголодь".

1925 року губернську прокуратуру ліквідовано й утворено 6 окружних прокуратур: Вінницьку, Кам'янецьку, Могилівську, Проскурівську, Тульчинську і Гайсинську. Прокурори здійснювали нагляд за законністю дій всіх органів влади на місцях, за діяльністю судових та слідчих органів, брали участь у судових розглядах. Прокурори округів систематично звітували про свою роботу перед прокурором Республіки, а також в селах, на підприємствах, окружних з'їздах, конференціях і нарадах.

У вересні 1929 року вступило в дію нове Положення про судоустрій УРСР, згідно з яким слідчий апарат передавався в підпорядкування прокуратури в адміністративному і оперативному відношеннях. При окружних прокуратурах працювали старші слідчі, а на слідчих дільницях (вони об'єднували два-три адміністративних райони) - народні слідчі.

У лютому 1932 року, у зв'язку із адміністративно-територіальною реформою, створено прокуратуру Вінницької області, в апараті якої працювали групи - загального нагляду, нагляду за розглядом справ в судах і за слідством, за місцями утримання, охорони праці і виробництва, нагляду за органами ДПУ. Апарат керував роботою міських і дільничих прокуратур.

У ряді випадків місцеві органи влади відмовлялися давати необхідну інформацію прокуратурі. 9 липня 1932 року прокурор Калинівської дільниці у листі на ім'я прокурора області писав, що на виконання завдання прокуратури області про псування картоплі посадові особи райвиконкому відмовилися надати прокуратурі "відомості про виконання всіх господарчо-політичних кампаній по району", що прокурор "по своїй потребі не має права просити або жадати порядком нагляду протоколи президії райвиконкому, ніяких скарг від населення про перекручення не приймати, а хоча прийде той чи інший громадянин зі скаргою, то зразу ж в присутності того ж громадянина відмовляти йому, бо це скаржаться кулаки". Прокурор дільниці просить прокурора області направити комісію.

Згідно з даними державного архіву області, матеріали про діяльність органів прокуратури у 1933-1941 рр. втрачені під час війни. Однак, відомо, що в період з 1937 по 1939 роки прокуратуру Вінницької області очолював Яків Тернівський. Він же здійснював керівництво прокуратурою області з 1946 по 1953 рік.

Після визволення Вінниччини від німецьких загарбників свою роботу розпочала і прокуратура області. В її апараті створені слідчий відділ, кримінально-судовий, відділи загального нагляду,  з нагляду за міліцією, старший помічник прокурора області і його помічники з цивільно-судового нагляду, у справах неповнолітніх та у спеціальних справах. В районах також розпочали діяльність прокуратури.

У післявоєнний період зусилля органів прокуратури зосереджувалися на здійсненні нагляду за дотриманням законів про задоволення потреб демобілізованих, інвалідів війни і сімей військовослужбовців, про розвиток тваринництва і дотримання трудової дисципліни, розслідувалися кримінальні справи про розкрадання, безгосподарність та інші.

В подальшому органи прокуратури області активно здійснювали нагляд за виконанням законів про збереження власності, відповідальність за випуск недоброякісної продукції, за приписки та інші перекручення звітності про виконання планів, боротьбу з порушеннями громадського порядку та на інших дільницях. Проводилися комплексні перевірки дотримання законності на підприємствах, в колгоспах, організаціях з обговоренням результатів перевірки на зборах трудових колективів і розробкою заходів для усунення виявлених порушень. Прокурорські працівники систематично проводили прийом громадян за місцем роботи і проживання, надавали необхідну допомогу трудовим колективам і органам влади, які боролися за "села і підприємства без правопорушень". Наприклад, в 1971 році такі зобов'язання взяло 600 населених пунктів і 200 підприємств Вінниччини. Проведена робота в цілому позитивно впливала на стан законності в регіоні.

В період існування Радянського Союзу керівництво прокуратурою Вінницької області здійснювали Олексій Лисенко (1953-1962 рр.), Валеолін Сніжинський (1962-1965 рр.), Георгій Тарнавський (1965— 1981 рр.), Іван Темченко (1981-1991 рр.).

Після проголошення незалежності України і прийняття 5 листопада 1991 року Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури області набули якісно нових рис як самостійна служба законності. Ці роки позначилися для працівників прокуратури напруженою працею і пошуками шляхів підвищення ефективності роботи, зламом застарілих стереотипів в її діяльності.

         Першим прокурором області незалежної України став Анатолій Борденюк (1991-1996 рр.). В подальшому цю посаду обіймали Юрій Бондар (1996-2001рр.), Геннадій Клюге (2001-2003 рр.), Дем'ян Жученко (2003 р.), Віктор Гонтарук (2003-2006 рр.), Олександр Шморгун (2006-2011рр.). З квітня 2011 року і  дотепер прокуратуру Вінницької області очолює Олександр Мрихин.

Сьогодні органи прокуратури області, як і всі органи прокуратури України, переживають складний і відповідальний етап комплексного реформування органів прокуратури.

Статус прокуратури, як гаранта додержання законності і правопорядку, в цілому збережений в Конституції України 1996 року (зі змінами), яка присвячує прокуратурі спеціальний розділ, а це є притаманним для тих частин державного апарату, які посідають у ньому своє, відокремлене місце.

Незаперечним визнанням ролі органів прокуратури є встановлення Дня працівників прокуратури. В Указі Президента про започаткування цього свята, яке відзначатиметься щороку 1 грудня, визначено роль органів прокуратури у зміцненні законності в державі, захисті прав людини і громадянина, а також оцінено внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави.

Збагативши себе попереднім досвідом прокурорської діяльності, повністю використавши переваги демократичної і правової держави, прокуратура області покликана не тільки зберігати, але й посилювати свою правоохоронну роль, перш за все у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, які закріплені і гарантовані Конституцією.

В області діє 4 міжрайонних, 23 районних, 2 міські, 2 транспортні прокуратури та міжрайонна природоохоронна прокуратура, в яких працює 432 прокурорсько-слідчих працівника.

Взірцем життя і роботи є ветерани органів прокуратури. На них орієнтується молодь, їх досвід роботи втілюється в життя.

Величезний вклад в зміцнення законності, утвердження справедливості, підвищення професійності кадрів внесли І.Д. Темченко, Г.С. Криворучко, В.А. Грабик, Е.Й. Гончаренко, В.Я. Решетько, В.О. Краснова, О.В. Ігнатюк, В.Г. Орленко, О.Є. Нагорняк, І.Д. Рєбрін, Г.П. Рубаник, З.М. Яшумова, К.С. Акімов,П.Г. Василевський, М.Н. Бойко, В.К. Вернигора, Д.І. Володавський, А.Г. Дзюба, М.К. Гавриленко, В.П. Жвавий, В.Г. Каменяр, І,Н. Козачук, Л.Ф. Коренівський, В.В. Країло, В.В. Макаров, В.Г. Нітей, О.П. Москаленко, В.М. Музика, М.С. Овчарук, Д.С. Пелипенко, В.В. Букалов, Б.В. Слободян, В.П. Ткачук, М.І. Храбан, І.П. Чорний, Т.Г. Поляківська, А.В. Борденюк, В.М. Василюк, В.І. Назаренко. Все своє життя присвятили роботі в прокуратурі і досі передають свій досвід і вміння її працівникам Д.Д. Коцюмаха, О.І. Мазур, В.І. Кобилянський, Ф.Г. Куцяк, М.А. Цимбал, О.Д.Вознюк. Їхня естафета боротьби за торжество законності в надійних руках.

Тільки за роки незалежності України за плідну і самовіддану працю, високий професіоналізм прокурору Вінницької області О.М.Мрихину та його першому заступнику М.М.Качуру оголошено Подяку з врученням нагрудного знака "Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури І та ІІ ступенів. Заступник прокурора області О.А.Хоменчук - Почесний працівник прокуратури України, Ветеран прокуратури України, нагороджений нагрудним знаком "Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури" І ступеня.

Нагрудним знаком "Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури" І та ІІ ступеня нагороджений начальник відділу прокуратури області А.С. Максимюк та колишній начальник відділу В.В.Ольховий. Нагрудним знаком "Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури" І ступеня нагороджений начальник відділу прокуратури області О.Д.Вознюк, В.І.Кобилянський, А.Я.Побережний, заступник прокурора м. Вінниці О.Г.Чайка, старші прокурори відділів прокуратури області П.Ф.Шишко та М.А.Цимбал, прокурор Вінницького району С.Б.Мартьола та його заступник М.У.Дудчик, колишні прокурори області І.Д.Темченко, А.В.Борденюк, колишні заступники прокурора області Г.В.Вівдич, , В.В.Сичук, В.А.Грабик, В.М.Музика, колишні міжрайпрокурор Г.І.Нечипуренко, прокурори районів Д.І. Володавський, М.М.Гресько, колишні старші помічники прокурора області В.С.Бережний, А.Г.Дзюба, С.Н. Васюра, колишній старший прокурор відділу В.Г.Орленко.

Нагрудним знаком "Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури" ІІ ступеня нагороджені колишній прокурор Вінницької області О.С.Шморгун, перший заступник прокурора м. Вінниці В.П.Соколовий, прокурори районів С.П.Невольчук, Р.О.Нікітчин, О.В.Юзько,О.В.Кордон, Є.Г.Кравченко, начальник  відділу прокуратури області А.В.Терещенко, старший прокурор І.І.Ільніцький, заступники начальників відділів Н.О.Ужвак та С.М. Колівошко, старший прокурор прокуратури м. Внниці О.М.Ярошенко, колишні заступники міжрайпрокурорів  О.М.Броцький та І.П.Шемета.

 Нагрудним знаком "Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури" ІІІ ступеня нагороджені колишній заступник прокурора області Р.І.Шубін, начальник відділу прокуратури м. Вінниці Л.В.Карманчук, старший прокурор прокуратури області А.М.Шпортун, старші прокурори відділів прокуратури області В.О.Медяна та Н.П.Карнаух, прокурори відділів  прокуратури області І.А.Мазур, С.В.Гайду та Д.Г.Миколайчук, заступники міжрайпрокурора Б.Г. Зарічанський,  прокурора району Ю.А.Мазур, старший прокурор прокуратури району С.В.Тимчик, колишній слідчий з особливо важливих справ відділу прокуратури області В.В.Шиманський.

Нагрудним знаком "Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури" у 2013 році нагороджені прокурор району О.П.Попеско, начальник управління прокуратури області Д.М.Гринюк, старший прокурор відділу прокуратури області С.В.Гембера, прокурор відділу прокуратури області Л.П.Кравчук

Прокурору Вінницької області О.М.Мрихину, колишньому прокурору області О.С.Шморгуну та колишньому прокурору відділу прокуратури області В.М.Василюку присвоєно почесне звання "Заслужений юрист України".

Державними нагородами  відзначені: колишній прокурор району М.М.Гресько та старші прокурори прокуратур районів О.І. Мазур та В.В.Верестун - медаллю "За працю і звитягу", колишній старший помічник прокурора району Р.О.Пак - Орденом Княгині Ольги III ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України колишній заступник прокурора області В.В. Сичук.

Вищою відзнакою прокуратури - знаком "Почесний працівник прокуратури України" нагороджено прокурорів районів Ф.Г.Куцяка, О.Ф.Янкова, начальника відділу статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань прокуратури області Л.І.Гриб, старшого прокурора відділу прокуратури області П.Ф.Шишка, старшого прокурора організаційно-контрольного відділу прокуратури області М.А.Цимбала, заступника прокурора  району М.У.Дудчика, старшого прокурора прокуратури м. Вінниці В.В.Каменяра, прокурора прокуратури району О.І.Лашкевича, колишнього прокурора області В.М. Гонтарука, колишніх заступників прокурора області О.Б.Галкіна, В.В.Сичука, В.М.Музику, колишнього начальника відділу підтримання державного обвинувачення в судах Г.Я.Підвербну, колишнього помічника прокурора області Ю.О.Краснова, колишніх прокурорів районів І.І.Губка, М.М.Греська, Д.І.Володавського.

Генеральним прокурором України заохочений кожен п'ятий працівник прокуратури Вінницької області.

Але найвищою нагородою для себе працівники прокуратури Вінниччини вважають вдячність людей, яким допомогли.